Північне сяйво: чи можна побачити його в Україні
Північне сяйво здається дивом далекої полярної ночі — мерехтливі зелені й багряні завіси, що танцюють над засніженими просторами Скандинавії чи Ісландії. Але час від часу це видовище дарує й українцям. Щоб зрозуміти, коли й чому таке можливе, варто розібратися, що ж таке полярне сяйво насправді.
Джерело сяйва — Сонце. Наша зоря постійно викидає в космос потік заряджених частинок, переважно електронів і протонів, — це так званий сонячний вітер. Коли на Сонці стаються спалахи й потужні викиди речовини корони, цей потік різко посилюється й прямує до Землі. Наша планета захищена магнітним полем, яке відхиляє більшість частинок, але поблизу магнітних полюсів силові лінії ніби «пірнають» у атмосферу, і саме там заряджені частинки прориваються всередину. Прогнозувати такі події допомагає космічна погода, а от чи буде небо ясним для спостереження, підкаже звичайний прогноз погоди на вечір, адже навіть найсильніше сяйво марно шукати крізь суцільну хмарність.
Чому небо світиться
Урившись у верхні шари атмосфери на висоті від 100 до 300 кілометрів, швидкі частинки сонячного вітру стикаються з атомами й молекулами газів. Ці удари передають атомам енергію, «збуджують» їх, а повертаючись у спокійний стан, атоми віддають отриману енергію у вигляді світла. Різні гази світяться різними кольорами, і саме тому сяйво таке багатобарвне.
Найпоширеніший зелений колір дає кисень на висоті близько 100–150 кілометрів. Червоні й багряні відтінки — теж кисень, але вже на більших висотах, понад 200 кілометрів, де він розріджений. Фіолетові й сині барви народжує азот. Коли всі ці процеси накладаються, небо вкривається рухливими смугами, дугами й променями, що повільно змінюють форму, — саме ця плинність і заворожує спостерігачів найбільше.
Коли сяйво «спускається» на південь
За звичайних умов сяйво тримається в межах овалу навколо магнітних полюсів — над північчю Скандинавії, Канади, Аляски. Але під час особливо потужних магнітних бур цей овал розширюється й опускається до нижчих широт. Сила збурення магнітного поля вимірюється спеціальними індексами, і чим потужніша буря, тим південніше можна побачити сяйво.
Під час рідкісних наддужих бур полярне сяйво спостерігали навіть у тропіках. Для України ключовим є те, що потужні магнітні бурі трапляються частіше в роки максимуму сонячної активності, яка має цикл близько одинадцяти років. Саме поблизу такого максимуму шанси побачити сяйво в наших широтах помітно зростають.
Реальні шанси для українців
Так, побачити полярне сяйво в Україні можна, хоч це й рідкість. Найкращі шанси мають північні області — Чернігівщина, Сумщина, Київщина, Волинь, — але під час дуже сильних бур сяйво фіксували й у центрі, і навіть на півдні країни. В українських широтах воно найчастіше має вигляд червонуватого чи малинового заграви на північному горизонті, а не яскравих зелених завіс над головою, як у Заполяр'ї, бо ми бачимо верхівку сяйва здалеку, з-за обрію.
Щоб не проґавити рідкісну нагоду, варто врахувати кілька умов. По-перше, потрібна сильна магнітна буря — про такі події попереджають служби космічної погоди. По-друге, необхідне темне небо подалі від міського засвічення: околиця села чи поле за містом підійдуть значно краще за освітлену вулицю. По-третє, дивитися слід на північ і найкраще в години після півночі. І, звісно, небо має бути ясним — навіть найпотужніше сяйво не пробитися крізь хмари.
Як не проґавити сяйво
Щоб побачити сяйво в наших широтах, недостатньо просто вийти на подвір'я — потрібна невелика підготовка. Стежити варто за прогнозами космічної погоди: спеціальні служби заздалегідь повідомляють про потужні спалахи на Сонці й очікувані магнітні бурі, оцінюючи їхню силу за спеціальним індексом. Коли оголошують сильну бурю, шанси різко зростають, і про це зазвичай активно пишуть у новинах та тематичних спільнотах.
Корисно пам'ятати кілька практичних деталей. Людське око вночі бачить кольори гірше за фотокамеру, тому часто слабке сяйво, ледь помітне оком як сірувата заграва, на знімку зі смартфона з довгою витримкою постає яскраво-червоним чи зеленим. Тож навіть якщо небо здається майже звичайним, варто зробити пробне фото в бік півночі. Очам потрібно 15–20 хвилин, аби звикнути до темряви, тому не поспішайте: дайте зору адаптуватися й не дивіться на екран телефона. І, звісно, одягніться тепло, адже найкращі умови для сяйва — це ясні морозні ночі, коли доводиться довго чекати просто неба.
Полярне сяйво нагадує, що погода на Землі тісно пов'язана з подіями на Сонці за мільйони кілометрів від нас. І хоча в Україні це видовище рідкісне, воно цілком реальне: варто лише стежити за прогнозами магнітних бур і не проґавити ясну ніч, коли Сонце вирішить надіслати нам свій кольоровий привіт.
Крім краси, магнітні бурі мають і практичний бік, про який варто знати. Потужні сплески сонячної активності здатні впливати на роботу супутників, систем навігації, радіозв'язку й навіть на електромережі. Метеочутливі люди нерідко скаржаться на самопочуття в такі дні, хоч прямий зв'язок науково довести складно. Тож стеження за космічною погодою — це не лише полювання за сяйвом, а й корисна звичка загалом. А коли одного вечора північний небокрай раптом займеться незвичним рожевим світлом, ви вже знатимете, що бачите відлуння подій на далекому Сонці.
